Лексика сучасної української мови творилася протягом багатьох епох, цей процес не припиняється й нині. За своїм походженням лексика є неоднорідною, тому що близько 90 % слів належить до питомої української лексики, а решта — запозичення з інших мов.
Приклад:
База, ліфт, продукт, диван, шарада, авіація, філателія.
Частина запозичень має відповідники в українській мові (кіннота — кавалерія, симптом — ознака, база — основа), а частина називає поняття, для яких відповідників нема (інститут, електрика, алмаз).
Зверни увагу!
Ознайомитись із коротким словником запозичень та їхніх українських відповідників можна тут.
Не ввійшли до складу  лексичної системи мови і не стали загальновживаними варваризми — слова або вирази іншомовного походження. Часто такі слова зберігають на письмі чужомовну графічну передачу.
Приклад:
Авеню, мадам, чат-бот, сторіз, о'кей і ОК, alma mater, maman, alter ego.
Нерідко іншомовні слова стають основою молодіжного сленгу — слів або виразів, які вживаються соціальною чи професійною групою і є частиною її субкультури.
Приклад:
Юзати, рофлити, майнити (криптовалюту), сорі, мані.
Уживання запозичень має бути обґрунтованим та виваженим, відповідати стилю мови. Іншомовні слова найчастіше використовують у науковому стилі, найменше — у художньому та розмовному.
 
Ненормативне вживання запозичених слів у невластивому їм стилі має комічний чи іронічний ефект.
Приклад:

«Отже, товаришу Марич, мусиш визнати, що кохання хоч і фізико-хімічний процес, хоч і комплекс рефлексів, але процес складний, а рефлекси надзвичайно заборсані й не хочуть підлягати аніяким законам гальмування. А до того ж, коли твоє кохання, по суті здорове й потрібне явище, — стає хронічним, тоді воно вже є явище хоробливе й тягне за собою глухий неприємний біль і неспокій», — думав молодий науковий робітник перед афішею на Бродвеї і намагався іронізувати зі свого становища (За Ю. Вухналем).