Арґо — штучно створювана умовна говірка якої-небудь вузької замкненої соціальної або професійної групи, незрозуміла для сторонніх, наприклад, арґо артистів, музикантів, спортсменів тощо. У вужчому розумінні це мова «соціального дна», декласованих та антисоціальних елементів. Приклади арґо: батузник — мотуз, кідро — відро, лоботи — чоботи, пасорити — пасти, ставреник — вареник.
Коли ж що напхом з'язикаєш
І в тереб добре зживотаєш,
То на веселі занутрить (І. Котляревський).
І в тереб добре зживотаєш,
То на веселі занутрить (І. Котляревський).
Варваризм — іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що не стали загальновживаними, не відповідають нормам мови (фрау, констебль, булла, коронер). Уживають переважно в описах життя й побуту інших народів для відтворення місцевого колориту, назв чужих реалій, звичаїв, понять. Часто можна зустріти запис латиницею: homo sapiens, tabula rasa, tetе-a-tetе. Використовується як назва творів: «Valse Mélancolique», «Impromtu phantasie» О. Кобилянської, «Contra spem spero!» Лесі Українки.
Вульгаризм — грубі або брутально-лайливі слова й вирази. Відзначаються негативним стилістичним забарвленням, експресивністю.
Діалектизм — це слово, що вживається в певних місцевостях і не має відповідників у літературній мові. Використовується в літературі для зображення місцевого колориту, для створення мовної характеристики персонажа. Приклади: косиця — квітка, пасуля — квасоля, чибря — посуд.
Жарґон — різновид мовлення, вживаного переважно в усному спілкуванні в середовищах окремих соціальних, професійних, вікових та інших груп населення; уживається і як синонім до арґо, сленґу. Жарґонізми відображають гумористичне або фамільярне ставлення до предметів і явищ дійсності. Приклади: кріт — шпигун; фейс – обличчя; бабки, лаве, кеш — гроші; тачка — автомашина, чілити — відпочивати, рофлити — жартувати, зачекінитись — зареєструватися.
Канцеляризм — слова та сталі форми словосполучень, характерні виключно для норм спілкування, прийнятих офіційно-діловим стилем мовлення. У тексті художніх творів використовуються з метою створення комічного враження в читачів і мовленнєвої характеристики дійових осіб. Приклади: вищезгаданий, висловити глибоке занепокоєння, за згодою сторін, довести до відома, за фактом злочину порушено карну справу, важкі тілесні ушкодження тощо.
Макаронічна мова — суміш слів чи висловів із різних мов чи переінакшення їх на іноземний лад із комічною метою. Приклади: панус, собаціус, брателло.
Метафора — перенесення ознак одного предмета чи явища на інший на основі подібності. Приклад: Укрилася хмарами юність моя... (Х. Алчевська).
Метонімія — перенесення назви одного предмета чи явища на інший на основі суміжності. Приклад: Увесь зал піднявся й зааплодував.
Оксиморон — поєднання в художньому творі явищ, понять, ознак, що не поєднуються в реальному житті (гарячий лід, жорстока ласка).
Паронім — слова, що мають деяку відмінність у написанні й відрізняються за значеннями. Приклад: нотація — анотація, адрес — адреса.
Плеоназм — поєднання однозначних слів і виразів. Іноді виникає в результаті поєднання українського слова з іншомовним. Приклад: адреса проживання, вільна вакансія, меморіальна пам'ятка.
Сленґ — теж саме, що й жарґон, арґо: клава — клавіатура, мама — матриця, забанити — заборонити доступ, занести в «чорний список».
Слова-паразити — вживання зайвих і безглуздих у певному контексті слів на зразок «типу», «якби б це», «коротше», «таки», «ну», «ось», «взагалі-то», «значить».
Суржик — вид макаронічної мови. Мовлення, у якому об'єднано лексичні та граматичні елементи різних мов без дотримання норм літературної мови. Первісно цей термін уживався щодо змішування українських та російських слів і висловів. Приклад: Г о л о х в о с т и й. Да што ви понімаєтьо? Ет, мужва! Што з тобою разговаривать (М. Старицький).
Тавтологія — поєднання спільнокореневих слів для посилення експресивних відтінків. У багатьох випадках тавтологія свідчить про бідність словникового запасу мовця. Але як спеціальний прийом створює певну надлишковість або збагачує вислів додатковими відтінками — змістовими та емоційними. Приклад: Лікар дозволив відвідувачам відвідати пацієнта. А сни неясні й пориви до світла Тривожать сон і згинуть не дають (Х. Алчевська).
Тавтологічні сполуки – характерна риса народнопоетичних творів: з діда-прадіда, з давніх-давен, тьма-тьмуща, рано-пораненьку.
Джерела:
URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id (дата звернення 19. 07. 2020).
URL: http://litopys.org.ua/ukrmova/um204.htm (дата звернення 19. 07. 2020).