Для пояснення результатів своїх досліджень Мендель запропонував гіпотезу «чистоти гамет». Він припустив, що альтернативні ознаки визначаються спадковими задатками (факторами), які передаються від батьків потомству з гаметамі. У кожній гаметі міститься один фактор з пари.
Розвиток генетики підтвердив припущення Менделя. Була встановлена природа спадкових задатків. Їх стали називати генами.
Зв'язок між поколіннями при статевому розмноженні здійснюється через гамети, які несуть гени, що визначають розвиток тієї чи іншої ознаки. При утворенні гамет у кожну з них потрапляє одна з гомологічних хромосом, і, таким чином, один ген з пари.
У соматичних клітинах диплоїдного організму ці задатки є парними: один отриманий від батьківського організму, а інший — від материнського.
Схема гіпотези «чистоти гамет»
Мендель запропонував позначати домінантні спадкові задатки великими літерами, а відповідні їм рецесивні задатки — маленькими літерами.
Кожен ген має два стани — \(A\) і \(a\). Вони складають одну пару і розташовуються в одних і тих самих локусах (ділянках) гомологічних хромосом.
Представимо результати дослідів Менделя по моногібрідному схрещування гороху у вигляді схеми.
Розвиток генетики підтвердив припущення Менделя. Була встановлена природа спадкових задатків. Їх стали називати генами.
Зв'язок між поколіннями при статевому розмноженні здійснюється через гамети, які несуть гени, що визначають розвиток тієї чи іншої ознаки. При утворенні гамет у кожну з них потрапляє одна з гомологічних хромосом, і, таким чином, один ген з пари.
У соматичних клітинах диплоїдного організму ці задатки є парними: один отриманий від батьківського організму, а інший — від материнського.
Схема гіпотези «чистоти гамет»
Мендель запропонував позначати домінантні спадкові задатки великими літерами, а відповідні їм рецесивні задатки — маленькими літерами.
Кожен ген має два стани — \(A\) і \(a\). Вони складають одну пару і розташовуються в одних і тих самих локусах (ділянках) гомологічних хромосом.
Представимо результати дослідів Менделя по моногібрідному схрещування гороху у вигляді схеми.
Схема схрещування гомозигот
У батьківському поколінні материнська і батьківська форми є гомозиготними за досліджуваною ознакою, тому утворюють гамети лише з аллелем \(A\) або тільки з \(a\).
При заплідненні ці гамети утворюють зиготу, яка має обидва алелі \(Aa\) — домінантний і рецесивний. У результаті усі гібриди є одноманітними за цією ознакою, оскільки домінантний аллель пригнічує дію рецесивного алеля.
У батьківському поколінні материнська і батьківська форми є гомозиготними за досліджуваною ознакою, тому утворюють гамети лише з аллелем \(A\) або тільки з \(a\).
При заплідненні ці гамети утворюють зиготу, яка має обидва алелі \(Aa\) — домінантний і рецесивний. У результаті усі гібриди є одноманітними за цією ознакою, оскільки домінантний аллель пригнічує дію рецесивного алеля.
Для зручності написання, використовують решітку Пеннета, де у першій стрічці по горизонталі відкладають усі можливі типи гамет одного із батьківських організмів, а по вертикалі — іншого. На перетині записують відповідні комбінації гамет, що можуть утворитися:
| ♀\♂ | \(A\) | \(A\) |
| \(a\) | \(A\)\(a\) | \(A\)\(a\) |
| \(a\) | \(A\)\(a\) | \(A\)\(a\) |
Гібриди першого покоління є гетерозиготними і утворюють гамети двох типів, що несуть алелі \(A\) і \(a\). При їх самозапиленні у відбувається розщеплення за генотипом у співвідношенні \(1\)\(AA\)\(:\)\(2\)\(Aa\)\(:\)\(1\)\(aa\), тобто одна четверта частина гібридів є гомозиготною за домінантними аллелями, половина — гетерозиготні і одна четверта частина — гомозиготні за рецесивними аллелям.
Схема схрещування гетерозигот
Решітка Пеннета:
| ♀\♂ | \(A\) | \(a\) |
| \(A\) | \(A\)\(A\) | \(A\)\(a\) |
| \(a\) | \(A\)\(a\) | \(a\)\(a\) |
Оскільки генотипам \(AA\) і \(Aa\) відповідає один і той самий фенотип (жовте забарвлення насіння), то розщеплення за фенотипом буде наступним — \(3\) жовтих \(:\)\(1\) зелений.
Отже, у другому поколінні розщеплення за генотипом становить \(1\)\(:\)\(2\)\(:\)\(1\), а за фенотипом — \(3\)\(:\)\(1\).
Четверту частину потомства (\(25\) %) складають домінантні гомозиготи, половину (\(50\) %) — гетерозиготи, четверту частину (\(25\) %) — рецесивні гомозиготи.
Три частини потомства (\(75\) %) отримують домінантну ознаку, одна частина (\(25\) %) — рецесивну.
Четверту частину потомства (\(25\) %) складають домінантні гомозиготи, половину (\(50\) %) — гетерозиготи, четверту частину (\(25\) %) — рецесивні гомозиготи.
Три частини потомства (\(75\) %) отримують домінантну ознаку, одна частина (\(25\) %) — рецесивну.