Травлення у більшості тварин відбувається в середині організму. Їжа надходить у кишкову порожнину або в травну систему, де й зазнає змін. У деяких тварин травлення починається поза організмом. Наприклад, павуки за допомогою хеліцер із кігтиками вводять у тіло жертви отруту, яка й розщеплює вміст тіла на рідку масу. За місцем проходження травлення виділяють два його типи — внутрішньоорганізмове й позаорганізмове. Травлення в середині організму здійснюється за допомогою ферментів, які зосереджуються в клітинах, на поверхні клітин або виділяються в порожнини органів травлення. За цією ознакою розрізняють три типи травлення: внутрішньоклітинне, позаклітинне та приклітинне.
Внутрішньоклітинне травлення найдавніше з еволюційної точки зору. Воно відбувається в середині клітини завдяки ферментам травних вакуоль. Цей вид травлення притаманний усім твариноподібним одноклітинним істотам та нижчим багатоклітинним організмам. Наприклад, у губок є клітини-амебоцити, які здійснюють захоплення часточок їжі, їх перетравлення та рознесення поживних речовин по тілу. У кишковопорожнинних таке травлення відбувається в травних клітинах тіла. В організмах багатьох безхребетних і хребетних також є подібні клітини, алел вони здійснюють захисну функцію (фагоцитарні клітини червів, лейкоцити крові).
Позаклітинне травлення відбувається під впливом ферментів, що секретуються клітинами (наприклад, залозисті клітини кишковопорожнинних) або травними залозами (наприклад, слинні, підшлункова, печінка) у кишкову порожнину або порожнини органів травлення. Такий тип травлення вперше з'явився в кишковопорожнинних і наявний у червів, членистоногих, молюсків і хордових, тобто є найпоширенішим.
Приклітинне травлення (пристінкове, примембранне) займає проміжне положення між внутрішньоклітинним і позаклітинним. Воно відбувається завдяки дії ферментів, розташованих на мембранах тих клітин, які вкривають внутрішню поверхню органів травлення. Ці клітини мають вирости з конвейєром ферментів для завершального розщеплення й підготовки поживних речовин до всмоктування. Цей тип травлення має важливе значення для діяльності травної системи хребетних тварин.
У тварин є різні способи травлення, що розрізняються, зазвичай, місцем проходження.
Джерела:
Біологія: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Валерій Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2015. с. 155.