Основними напрямами міжнародного співробітництва України є:
- охорона біорізноманіття;
- охорона транскордонних водотоків і міжнародних озер;
- зміна клімату;
- охорона озонового шару;
- охорона атмосферного повітря;
- поводження з відходами;
- оцінювання впливу на довкілля.
Історично першим глобальним форумом з питань охорони довкілля стала Стокгольмська конференція ООН \(1972\) р. За її ініціативою створено Програму ООН з довкілля (ЮНЕП). Важливою подією в діяльності міжнародного природоохоронного руху була Генеральна Асамблея МСОП у \(1978\) р. Тоді ж було запроваджено такі документи, як Червона книга, Зелена книга. У \(1983\) р. була створена Всесвітня комісія з навколишнього середовища і розвитку (Комісія Г. Х. Брундтланд). Якісно новим етапом щодо охорони довкілля стала Конференція ООН, що відбулася у \(1992\) р. в Ріо-де-Жанейро. Представники \(179\) урядів прийняли низку документів про принципи і основні дії з метою сталого розвитку. У \(2015\) р. на Саміті в Нью-Йорку було схвалено Цілі сталого розвитку на період до \(2030\) р. У рамках цієї концепції й реалізуються основні напрями сучасної екологічної по літики України. Ведучу роль у міжнародно-правовій охороні довкілля виконують Генеральна Асамблея ООН і Всесвітня хартія природи.
Розвиток міжнародного співробітництва України у сфері охорони довкілля передбачає:
- врахування рекомендацій всесвітніх самітів зі сталого розвитку;
- забезпечення участі в діяльності таких міжнародних організацій, як Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Міжнародна спілка охорони природи (МСОП), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО);
- залучення зовнішньої допомоги в сектор охорони довкілля;
- актуалізація чинних міжнародних стандартів;
- забезпечення виконання важливих міжнародних документів (Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному аспекті, Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі, Конвенція із за хисту озонового шару та ін.). Так, для забезпечення функціонування єдиної європейської мережі природоохоронних територій, згідно з Бернською Кон венцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існуван ня в Європі, Україна розробила та винесла на обговорення проект Закону
«Про території Смарагдової мережі».
Міжнародне співробітництво України у сфері охорони довкілля розвивається на рівні узгодження і коригування дій державних органів у глобальних міжнародних програмах, а також шляхом допомоги ЄС у реалізації конкретних проектів.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с.202.