Усім екосистемам властиві закономірності функціонування, серед треба відмітити правило екологічної піраміди, закон односпрямованості потоку енергії та закон внутрішньої динамічної рівноваги.
 
Екосистеми існують завдяки закономірно організованому співвідношенню первинної (біомаса, створена за одиницю часу автотрофними організмами) і вторинної (біомаса, створена за одиницю часу гетеротрофними організмами) біопродукції, що дістало назву правила екологічної піраміди
Правило екологічної піраміди (закон піраміди енергії Р. Ліндермана): екологічна ефективність кожної наступної ланки приблизно в \(10\) разів менша від попередньої внаслідок втрат енергії на кожному трофічному рівні.
Графічно це правило можна зобразити у вигляді піраміди, складеної з окремих блоків. Кожен із цих блоків відповідає продуктивності організмів на певному трофічному рівні ланцюга живлення. Отже, екологічна піраміда — це графічне відображення трофічної структури ланцюга живлення.
Залежно від показника, покладеного в основу, є різні види екологічних пірамід: піраміда чисел, піраміда біомаси та піраміда енергії.
 
Загальну спрямованість енергетичних перетворень в екосистемах характеризує закон односпрямованості потоку енергії.
Закон односпрямованості потоку енергії: енергія, що її отримує екосистема, передається в одному напрямку від автотрофних організмів продуцентів до гетеротрофних організмів консументів і редуцентів.
Оскільки із зворотним потоком (від редуцентів до продуцентів) надходить мізерна кількість від вихідної енергії (не більше ніж \(0,25\) %), говорити про кругообіг енергії не можна. Ця закономірність ілюструє другий закон термодинаміки: будь-який вид енергії врешті-решт перетворюється на тепло.
Закономірність, що розкриває механізм екологічного балансу, екосистем, називається законом внутрішньої динамічної рівноваги екосистем.
Закон внутрішньої динамічної рівноваги екосистем (закон Реймерса): речовини, енергія, інформація та динамічні якості природних екосистем перебувають у тісному взаємозв'язку, за якого зміна одного з показників неминуче призводить до змін інших за умови збереження загальних властивостей системи.
Подібність екосистем проявляється і підтверджується спільними закономірностями функціонування.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. —  Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с.154.