Для людини стресорами можуть бути тривале голодування з метою схуднення, надмірна кількість їжі і пиття, постійна самотність або присутність інших людей, впливи конфлікту або довгоочікуване народження дитини. Будь-які зміни в житті людини, що змушують організм напружуватися, готуватися до дій у нових умовах, будуть стресорами. Проте головною ознакою, що визначає статус стресора, є порушення відносної сталості складу й властивостей внутрішнього середовища — гомеостазу.
За природою впливу чинники стресу людини поділяють на групи:
- фізичні (спека, холод, вітер);
- хімічні (впливи вуглекислого газу, токсинів, солей);
- біологічні (інфекційні захворювання, нестача або надлишок їжі, вплив паразитів);
- соціальні (страх, небезпека, конфлікти).
За вихідним джерелом впливу стресори можуть бути:
- зовнішніми (екзогенними) — (наприклад, травми), фактори навколишнього середовища (у тому числі інформація), що викликають порушення гомеостазу;
- внутрішніми (ендогенними) — (наприклад, біль), фактори, що формуються в самому організмі (психологічні, фізичні та інтелектуальні особливості індивідуума).
Вплив стресорів залежить від їхньої інтенсивності й тривалості дії, а також від фізичного й психологічного стану організму. Так, позитивні емоції можуть зменшити негативний тривалий вплив тривоги й переживань, а негативні емоції — посилити дію спеки на організм. Однак не кожен вплив викликає стрес. Слабкі впливи не приводять до стресу, він виникає лише тоді, коли вплив стресора (незвичного для людини об’єкта, явища або яких-небудь інших чинників зовнішнього середовища) перевершує звичайні пристосувальні можливості організму.
Стресові чинники, або стресори — це будь-які достатньо сильні впливи подразників середовища, що можуть спричинити порушення гомеостазу.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень ): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 92.