Наркотичні речовини — це психоактивні сполуки, що: а) справляють специфічну дію на ЦНС (заспокійливу, стимулювальну, галюциногенну); б) здатні спричиняти залежність і становлять серйозну небезпеку для здоров’я; в) їх законодавчо внесено до списку наркотиків.
За характером впливу на ЦНС ці речовини поділяють на декілька груп:
  • заспокійливі (депресанти) — це опіати й опіоїди, метадон, барбітурати та ін.;
  • стимулювальні — це кокаїн, похідні ефедріну, амфетаміни та ін.;
  • галюциногенні (фантастики, психоделіки) — канабіс (з коноплі), мескалін (з кактуса лофофора), ЛСД, псилоцібін (з грибів Псілоцібе) тощо.
За оцінками ВООЗ найпоширенішими наркотичними речовинами є канабіс, амфетаміни, кокаїн, опіоїди й психотропні речовини, що не призначені лікарем.

Основними шляхами вживання наркотичних речовин є:
  • куріння (конопля, гашиш, опій);
  • внутрішньовенне введення (героїн, кокаїн, ефедрон);
  • ковтання (канабіс, кодеїн, ЛСД);
  • вдихання (кокаїн, героїн).
Серед наркотичних речовин найбільшу небезпеку становлять опіати (алкалоїди маку) та опіоїди (аналоги і синтетичні похідні опіатів). Це морфін, кодеїн, героїн, фентаніл. В англійській мові словом «narcotic» позначають лише ці речовини.
Наркотики — хімічні речовини рослинного або синтетичного походження, що спричиняють зміну психічного стану людини, систематичне вживання яких формує залежність від них.
Назва «наркотики» походить від грецької назви електричних скатів роду Нарки. Вважають, що термін «наркотик» (гр. наркотикос — те, що призводить до заціпеніння) вперше застосував Гіппократ для опису речовин, що викликають втрату чутливості або параліч.

За сучасними уявленнями, дія опіатів відбувається через стимуляцію ендорфінів (опіатної системи головного мозку), які повністю або частково блокують синапси, що передають інформацію від больових рецепторів. За наркотичної залежності внутрішні процеси обміну речовин стають залежними від речовин, що надходять ззовні, існувати без них організм вже не може. Як наслідок виникає синдром відміни (абстинентний синдром): людина, яка припинила вживання наркотику, відчуває комплекс неприємних, а іноді й болісних відчуттів, що із часом спричиняють смерть. Подібна залежність тягне за собою також синдром толерантності: щоб викликати бажаний психотропний ефект, щоразу потрібно дедалі більше речовини.
Основою залежності від наркотиків є виникнення синдромів відміни й толерантності та формування фізичної й психічної залежності.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень ): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. —  Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 89 - 90.