Адаптивні ритми класифікують за різними критеріями: за родом процесів, що породжують ритми, власними характеристиками (наприклад, періодом), функціональним значенням, рівнями організації життя.
За тривалістю періоду ритмічних змін адаптивні біоритми поділяють на добові, місячні, припливно-відпливні, сезонні (річні) та багаторічні.
Добові біоритми виникають унаслідок обертання Землі навколо своєї осі й характеризуються періодом \(24\) ± \(4\) год. Так, добову періодичність мають процеси мітозу, світлової й темнової фаз фотосинтезу, періодичні рухи листків або квіток, періоди спокою та бадьорості у тварин, кровообігу або секреції гормонів у людини.
Припливно-відпливні біоритми синхронізовано обертанням Землі відносно Місяця. Упродовж місячної доби (\(24\) год \(50\) хв) відбуваються по два припливи і два відпливи, що спонукає організми пристосовуватися до таких періодичних змін умов існування. Найбільш чітко вони виражені в мешканців припливно-відпливної зони. Під час припливу риба атеріна відкладає ікру, а під час відпливу закривають свої черепашки молюски, ховаються у ґрунт кільчасті черви, змінює забарвлення ваблячий краб тощо.
Місячні біоритми зумовлені обертанням Місяця навколо Землі (з періодом \(29,5\) діб). Прикладами таких ритмів є розмноження палоло тихоокеанського, японської морської лілії.
Сезонні (річні) біоритми пов’язані з обертанням Землі навколо Сонця; їх період — \(1\) рік ± \(2\) місяці. З певними сезонами в організмів пов’язані періоди розмноження, розвитку, стану зимового спокою, у тварин — це також періоди линяння, міграцій, сплячки тощо, у листопадних рослин — періоди листопаду.
Багаторічні біоритми пов’язані зі зміною сонячної активності протягом кількох років (наприклад, масові розмноження перелітної сарани та деяких інших тварин). Звичайно періоди сонячної активності настають приблизно кожні \(11\) років.
Завдяки адаптивним біоритмам найважливіші функціональні прояви життя біосистем різного рівня організації збігаються з найбільш сприятливими періодами довкілля. Так, нічний спосіб життя дає змогу видам пустельних тварин уникати негативного впливу денної спеки й зберігати воду в організмі. Види організмів, які в процесі еволюції виробили різні форми добової активності, змогли повніше освоїти природні місця існування і позбутися конкуренції за ресурси. Наприклад, яструби і сови можуть полювати на тому самому полі на один і той самий вид гризунів, не вступаючи в конфлікт.
Різні типи біологічних ритмів є важливою пристосувальною ознакою організмів до змін у навколишньому середовищі.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень ): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 65 - 66.