Вивчаючи розщеплення при дигібридному схрещуванні, Мендель звернув увагу на наступну обставину: у випадку схрещування рослин з жовтим гладеньким і зеленим зморшкуватим насінням у другому покоління з'являлися нові комбінації ознак: жовте зморшкувате і зелене гладеньке, яких не було у вихідних форм. Із цього спостереження Мендель зробив висновок, що розщеплення за кожною ознакою відбуважться незалежно від другої ознаки. Щоб пояснити ці результати, Грегор Мендель простежив успадкування різних станів кожної ознаки окремо. Співвідношення насіння різного кольору гібридів другого покоління було наступним: \(12\) частин насіння мало жовтий колір, а \(4\) — зелений. тобто розщеплення за ознакою кольору, як і в разі моногібридного схрещування, становило \(3\) : \(1\). Подібне спостерігали і в разі розщеплення за ознакою структури поверхні насіння: \(12\) частин насіння мало гладеньку поверхню, а \(4\) — зморшкувату. Тобто розщеплення за ознакою структури поверхні насіння також становило \(3\) : \(1\).
Закон незалежного успадкування ознак: кожна пара ознак успадковується незалежно від інших ознак.
Цитогенетичні основи \(ІІІ\) закону Менделя можна розглянути за допомогою решітки Пеннета. Батьківськи форми (\(Р\)) з чистих ліній мають ознаки: жовті гладенькі (\(AABB\)) і зелені зморшкуваті (\(aabb\)). У квітках шляхом мейозу утворюються гамети (\(AB\)) та  (\(ab\)) з гаплоїдним набором хромосом. Під час заплідення гамети утворюють дипло\дні зиготи  (\(AaBb\)), з яких розвивадться гібридні рослини (F1) з жовтими й гладенькими горошинами. Під час схрещування чи самозапилення гібриди (F1) вже утворюватимуть по чотири типи гамет (\(G\)): \(AB\), \(Ab\), \(aB\), \(ab\). Тому серед гібридів другого покоління (F2) можливими є \(16\) комбінацій гамет, що утворюють фенотипові класи у співвідношенні \(9\) : \(3\) : \(3\) : \(1\). Третій закон Менделя справедливий лише для ознак, у яких гени, що їх кодують, містяться у різних хромосомах.
 
дигібридне горох.jpg
Дигібридне схрещування гороху посівного
 
Для запису схрещувань використовують спеціальні решітки, які запропонував англійський генетик Р. Пеннет (\(1875\) - \(1967\)). Принцип побудови решітки Пеннета полягає в тому, що зверху по горизонталі записують гамети батьківської особини, зліва по вертикалі — гамети материнської особини, в місцях перетину — ймовірні генотипи потомства.
Отже, за дигібридного чи полігібридного схрещування різноманітність нащадків досягається завдяки випадковому і незалежному розходженню гомологічних хромосом.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. с. 147-148.